Збирання грошей за медичне обслуговування в першу чергу порушує ст.49 Конституції, згідно якої меддопомога в державних і комунальних закладах повинна надаватися безкоштовно.

     Підкреслимо, виходячи з рішення Конституційного  Суду у справі про безкоштовну медичну допомогу цю норму Основного Закону "треба розуміти так, що у державних та комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається всім громадянам незалежно від її обсягу та без попереднього, поточного або наступного їх розрахунку за надання такої допомоги". Кроме того, этим Решением установлено еще одно важное правило: "Порядок надання медичних послуг, які виходять за межі медичної допомоги, на платній основі у державних і комунальних закладах охорони здоров’я та перелік таких послуг мають бути визначені законом".

      Тобто в питаннях реалізації права на безоплатну медицину потрібно все ж розрізняти поняття «медицинська допомога» і «медичні послуги». При цьому, потребуючи саме меддопомогу, громадянин завжди має право на безкоштовне лікування в державних та комунальних закладах.

      Проте тут не все так просто. Як не дивно, в діючому українському законодавстві відсутнє визначення медичної допомоги. Але, як відмічає КСУ, "у медичній науці поняттям "медична допомога" переважно охоплюються лікування, профілактичні заходи, які проводяться при захворюваннях, травмах, пологах, а також медичний огляд та деякі інші види медичних робіт. Зміст же близького до "медичної допомоги" поняття "медична послуга" до цього часу залишається не визначеним".

      Викладене стало однією з засад визнання неконституційними деяких положень постанови уряду від 17.09.1996 № 1138, в державних закладах охорони здоров’я та вищіх медичних закладах освіти.

      Варто підкреслити, що до нині закону (а не підзаконного акту), який би встановлював подібний перелік, не існує. Хоч Кабмін  все ж таки «вивернувся» з цієї ситуації, скориставшись перевіреною схемою: незабаром після згаданого рішення КСУ була прийнята нова редакція постанови № 1138. Простіше кажучи, де-факто цей урядовий акт залишається під сумнівом з точки зору його конституційності.